Методичні рекомендації щодо оформлення та оцінювання
письмових робіт із математики
1. Критерії оцінювання (математика)
Оцінювання комбінованих контрольних робіт із математики здійснюється відповідно до «Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи», затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.08.08р. №755.
Письмова перевірка знань, умінь і навичок учнів із математики
Критеріями оцінювання письмових робіт з математики є: правильність виконаної роботи та її обсяг.
Оцінювання письмових робіт із математики
Під час перевірки математичних знань слід розрізняти грубі і негрубі помилки.
До грубих помилок належать:
- обчислювальні помилки в завданнях;
- помилки у визначенні порядку виконання арифметичних дій;
- неправильне розв’язання задачі (пропуск дій (дії)), неправильний добір дій (дії), зайві дії;
- незакінчене розв’язання задачі чи прикладу;
- невиконане завдання (не приступив до його виконання);
- незнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, існуючих залежностей, які лежать в основі завдань чи використовуються в ході їх виконання;
- невідповідність пояснювального тексту, відповіді завдання, назви величин виконаним діям та отриманим результатам;
- невідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов даним параметрам завдання.
Негрубими помилками є:
- нераціональні прийоми обчислення, якщо ставилась вимога скористатися такими прийомами;
- неправильна побудова чи постановка запитань до дій (дії) під час розв’язання задачі;
- неправильне чи неграмотне стилістично або за змістом формулювання відповіді задачі;
- неправильне списування даних (чисел, знаків) задачі з правильним її розв’язанням;
- не закінчене (не доведене) до логічного кінця перетворення;
- помилки в записах математичних термінів, символів;
- відсутність відповіді в завданні або помилки у записі відповіді.
Дві негрубі помилки вважають за одну грубу помилку.
Охайні виправлення є недоліками роботи.
2. Рекомендації до письмових робіт із математики
Навчальні вправи чи інші письмові завдання з математики учні виконують у зошитах у клітинку.
Запис математичних завдань слід розпочинати на другій повній клітинці зверху та другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита.
Між записами дати, назви роботи та ії виду в зошитах з математики пропускають одну клітинку.
Між кінцевим рядком завдання однієї письмової роботи і початком
наступної в зошитах з математики слід пропускати чотири клітинки. Цифри і літери пишуть у клітинці зошита похило. Кожну цифру, знак і літеру записують в окремій клітинці.
У 1-4 класах пропонується писати цифри висотою в одну клітинку, у 1-2 класах писати малі літери висотою в одну клітинку, а в 3-4 класах – 2/3 клітинки. Великі літери в усіх класах пишуть заввишки в півтори клітинки.
Математичні вирази можна розміщувати в рядку або в стовпчик. Між виразами відстань добирають довільно, але з дотриманням симетрії та економії паперу.
Для полегшення пошуків способів розв’язання задачі пропонується записувати текст задачі коротко, використовуючи різноманітні форми: малюнок, схему, таблицю, графічні умовні позначення, орієнтуючись на істотні опорні слова тексту.
Добір форми скороченого запису задачі здійснює учень самостійно.
Незначні відхилення в записі короткої умови не повинні впливати на оцінювання.
3. Загальні вимоги до перевірки письмових робіт
Контроль якості виконання письмових робіт – важливий стимул розвитку грамотності й писемного мовлення учнів.
Учитель повинен систематично перевіряти та оцінювати якість виконання письмової роботи учнями, оскільки це дає йому можливість визначити рівень їхніх знань, умінь й навичок і планувати навчально-корекційну роботу на діагностичній основі.
Усі письмові роботи, зокрема диктанти, перекази, твори, а також самостійні роботи навчального і контрольного характеру слід перевіряти до наступного уроку.
Письмову роботу над помилками виконують у зошитах для контрольних робіт після їх перевірки, а продовжують закріпленням правильних написань, дій на наступних уроках у робочих зошитах.
Koжeн вид помилок як із мови, так і з математики потребує від учителя відповідного способу виправлення.
Графічно неправильно написану літеру або цифру вчитель підкреслює і на полях чи в окремому рядку (для практичного вправляння) дає зразок правильного їх написання.
Помічену в слові (в обчисленнях) помилку чи неправильно вжите слово вчитель перекреслює, а саме виправлення має зробити учень.
Стилістичні й лексичні помилки підкреслюють у тексті хвилястою лінією.
Пунктуаційні помилки вчитель виправляє власноруч.
Помічену в обчисленнях помилку вчитель тільки підкреслює, а учень повинен правильно обчислити й виправити її. У зошитах школярів, які самостійно не можуть виправити неправильний результат обчислення, учитель може закреслити його і зверху написати правильний.
Виправляти неправильний результат по написаному не дозволяється.
Якщо учень помилився під час розв’язування складеної задачі в доборі першої дії чи в обчисленнях у ній, треба запропонувати, щоб він правильно розв’язав усю задачу і заново переписав її розв’язання.
Якщо задача розв’язана правильно, але нечітко (невдало) сформульовано одне – два запитання чи пояснення, варто підкреслити цей текст і запропонувати учневі правильно його сформулювати і записати заново.
Усі записи, зроблені вчителем в учнівському зошиті (виправлення помилок, підкреслення, зразки письма, оцінка), повинні бути виконані чітко й охайно червоним чорнилом або пастою, мають бути взірцем для учнів. Пропуски помилок, неохайне виправлення, недбало написані зразки літер, цифр, слів затримують розвиток грамотності учнів.
Блог вчителя математики Голич А. В. 